Зупинюсь. В Новий рік не згадаю,
Не згадаю салютів, вогнів.
Посиджу в тишині, пошукаю:
Чого Бог в тому році учив.
❄️
Пригадаю минулі години.
Розділю з Богом радість на двох.
Зазирну на сердечні вітрини.
Із Христом поведу діалог.
❄️
Своє серце Йому лиш відкрию,
І нічого не буду таїть.
Привітаю Ісуса, як вмію,
Бо це Він Новий рік нам дарить!
❄️
Не шукатиму гучних компаній,
Не спішитиму там, де бенкет.
Облюбую простеньке зібрання.
А найкраще - із Богом дует!
❄️
В ніч оцю я не буду журитись.
І байдуже, що линуть літа.
Головне в руки Бога вручити
Усі дні, все своє майбуття.
❄️
Буду дякувать Богу за ласку,
За спасіння, за вічне життя.
...Як чудово з Тобою, мій Татку!
Хай навіки я буду Твоя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Новый год и Тролль - Олег Панферов Это очень простенькая и, что главное, НОВОГОДНЯЯ сказка. То есть я понимаю, что сейчас для нее, наверное, не сезон. :) Но почему-то наткнулся на нее и захотел поделиться.
Вдруг кому-то сделается интересно? Или, чего на свете ни бывает, именно новогодняя история в разгар августа окажется как раз тем, что надо? А это уже маленькое чудо :))
Публицистика : Стихотворения св. Колумбы - Виктор Заславский Стихотворения ирландского миссионера 6 века. Будучи изгнан из Ирландии, он отправился миссионером к язычникам-пиктам. Больше пикты язычниками не были, а Колумба всю жизнь тосковал по оставленной родине.